Сторінками історії нашого закладу...

У серці назавжди

Школо моя, ти найвища святиня,

світлий храм мрії, любові, добра.

Серце від болю стискається нині,

Бо "Прощавай!" нам сказати пора, -

лунало тихим надвечір'ям на подвір'ї КЗ "Безруківський ліцей". Сьогодні випускний вечір. Схвильовані батьки, збентежені діти...Що буде завтра?Як складеться їхня доля? Чи щасливою ж буде? Тисячі запитань постають у дитячих помислах...

...Але ще мить - і вже чуєш безтурботний сміх, бо юність бере своє. Вкотре поглянувши на юнаків і дівчат, пригадала і своє прощання зі школою. Скільки ж років минуло! а в серці назавжди лишилася ота протоптана стежка до рідної школи. Пам"ятаю розповіді досвідченого вчителя Раїси Миколаївни Онопрієнко, для якої школа стала рідною домівкою. Вона розповідала, що школа була збудована у 1897 році, і що велику роль у її будівництві відіграло "Дворянскоє собрание" та "Общество грамотности". Ці дві установи надавали духовну і матеріальну допомогу мешканцям Безруківських хуторів.

За часів Радянської влади церкву відділили від школи, а священикові Андрію Куницину заборонили проводити уроки. Першим директором школи став Іван Нестерович Демченко. Спочатку вона була розрахована на читири класи, а потім стала семирічною, ще пізніше - восьмирічною. У 1986 році було завершено будівництво нової школи, яка стала загальноосвітньою середньою.

Ми пам"ятаємо прізвища директорів Безруківської школи: Демченко Іван Нестерович, Пантелеймонов Григорій Федорович, Корж Григорій Іванович, Костромін Володимир Михайлович, Крилов Микола Васильович, Коновалова Софія Кирилівна, Звєрєв Семен Пилипович, Оніщенко Іван Олексійович, Шомін Іван Андрійович, Охріменко Борис Михайлович, Мирошниченко Петро Васильович, Калашник Іван Миколайович, Власенко Микола Григорович.

Саме М.Г.Власенко очолив нову восьмирічну школу. Скільки душевного тепла віддавали своїм вохованецям талановиті, мудрі, досвідчені вчителі: ОнопрієнкоР.М., Молотко П.М., Безрук А.І., Безрук Н.Д., Островех М.П., Крилова В.М., Курочкіна В.П., Кузьменко Н.І.

У1991 році Безруківську ЗОШ очолив Михайло Михайлович Жовтоножко, який 19 років професійно керував досвідченим педагогічним колективом. При ньому навчальний заклад став школою І-ІІІ ступенів.

У 2010 році очолила заклад молода, талановита, енергійна директор Безрук Юлія Миколаївна , учитель вищої категорії, яка свій шлях як педагога розпочала саме у Безруківській школі. Цього року (2010) завдяки зусиллям директора заклад змінив статус, тепер це Безруківський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад", у якому створена короткотривала група. з 2018 року це вже Комунальний заклад "Безруківський ліцей" Дергачівської районної ради Харківської області

Незабутньою подією у житті всього педагогічного та учнівського колективу став конкурс "Школа року - 2004", де заклад посів ІІІ місце. 2017 року педагогічний колектив посів ІІ місце у методичному калейдоскопі

Учителі професійно зростають, беручи участь у конкурсах "Учитель року", "Класний керівник року".

Перемоги наших вихованців - це і наші, вчительські, перемоги.

"Слагается учительское счастье из ваших ученических побед".

Ми пишаємося нашими талановитими вихованцями:

Григорій Горобій - автор слів гімну села Безруки, гімну районної молодіжної організації "Нове покоління Дергачівщини", лауреат УІІ обласного конкурсу ораторського мистецтва"Від Нестора-літописця до сучасності";

Олексій Сендецький - лідер молодіжної організації "Нове покоління Дергачівщини", лауреат У і УІ обласного конкурсу ораторського мистецтва "Від Нестора-літописця до сучасності";

Володимир Михайліченко - кандидат у майстри спорту з шахів;

Андрій та Артем Маслії - золоті медалісти школи;

Ольга Легенька - переможець і призер всеукраїнських та міжнародних конкурсів вокального мистецтва "Жива вода" та "Музи і діти";

Шурубура Марина - гравець молодіжної збірної України з футболу (дівчата)

Бережна Анна - ІІ місце у чемпіонаті України з карате у м.Бердянську

Кучерова Яна - переможець міжнародних конкурсів вокального мистецтва "Жива вода", у м. Орел, у м.Володимр-Волинському, у м. Грайворон, переможець ХІ обласного конкурсу ораторського мистецтва "Вірю в майбутнє твоє, Україно!"

Ширяєва Єлизавета - переможець у Міжнародному конкурсі індійського танцю у м.Москва та м.Санкт-Петербург

А скільки ще юних зірочок палає на нашому шкільнму Олімпі! Скільки натхненних і вдячних дитячих очей зустрічатимемо ми, вчителі. І заради цього хочеться жити, творити, працювати. І хоча немає жахливішої роботи, ніж учительська, немає і найважливішої роботи від учительської, де нерви паляться, мов хмиз сухий, але немає щасливішої долі, коли людина з твоїх рук, учителю, іде у світ - на краплю світ людніє!

...Спливають роки, лише ставши вчителем, розумієш, що ота протоптана стежина до школи, давній спогад дитинства, пролягла через усе життя, закарбувалася назавжди у серці.